close

Гігієна хлопчика

Багато розділів гігієни хлопчика, підлітка, юнака розроблені менше, ніж відповідні розділи гігієни дівчинки, підлітка, дівчини. Якщо з питань гігієни жінки є солідна література (як наукова, так і популярна), то аналогічної з питань чоловічої гігієни немає. Річ у тому, що працівники охорони здоров’я і санітарної освіти завжди в першу чергу прагнули вирішувати питання охорони материнства й дитинства, і це цілком правильно. Адже охорона здоров’я підростаючого покоління має розпочинатися з турботи про здоров’я майбутніх матерів, тобто задовго до народження у них дітей. А жіночий організм відрізняється від чоловічого більшою чутливістю до несприятливих впливів, до недодержання гігієнічних вимог. Крім того, порушення функціонування жіночих статевих органів звичайно має більш наочний і переконливий характер (болючі менструації, перед менструальний синдром, ювенільні кровотечі тощо), і порівняно з ними аналогічні за значенням порушення в чоловічому організмі лишаються не так яскраво вираженими.
 

Слід враховувати й те, що, дбаючи щодня про здоров’я дитини і доглядаючи за нею, жінки мимоволі втягуються в сферу гігієнічних інтересів; а чоловіки від усього цього порівняно далекі.
 

Далі. За родом функціонування жіночих статевих органів жінка завжди оцінює свій стан, звертає увагу на такі питання, як: коли була остання менструація; коли має розпочатися наступна; чи не буде затримки, а якщо вона сталася, то що це означає і як до цього поставитися, та ін. І природно, обсяг її знань про себе завпеди значно ширший, ніж у чоловіка (перед яким такі питання можуть поставати лише опосередковано).
 

Нарешті, відмінності в спрямованості інтересів і нахилів представників чоловічої та жіночої статі виявляються й у ставленні до гігієни. Адже інтереси жінки, дівчинки, дівчини частіше спрямовані на предмети та явища, що безпосередньо їх оточують, на повсякденні справи й турботи, тоді як інтереси їхніх однолітків чоловічої статі звичайно відволікаються на справи значно віддаленіше від дому й повсякденного існування. Тому виробити гігієнічні навички в представників чоловічої статі здебільшого значно важче, ніж у представників жіночої.
 

Гігієна хлопчика, підлітка, юнака включає гігієну шкіри й волосся; гігієну одягу і взуття; питання режиму дня (включаючи гігієну сну); профілактику травматизму та ін. Ми трохи спинимося і на гігієні слуху, оскільки деякі модні захоплення молоді несприятливо відбиваються саме на цій функції організму.
 

Правильний догляд за шкірою потрібен, щоб запобігати запальним захворюванням її, передчасному старінню. Слід повсякчас усувати зі шкіри продукти діяльності сальних і потових залоз, попереджувати її забруднення.

Для цього шкіру відкритих ділянок тіла треба мити водою з милом щодня, закритих — не рідше одного разу на тиждень. Потрібно слідкувати за тим, як умивається хлопчик: нерідко багато хто з них миє тільки передню частину обличчя, лишаючи на інших його ділянках брудні смуги, або ж, вимивши руки чи вмившись, не вміє як слід утертися. Треба привчати їх до цього, бо на погано витертих місцях може обвітритися шкіра (з’являються так звані «ципки», тріщини, огрубіння). Процедура вмивання не повинна викликати у хлопчика неприємних емоцій.
 

Часто вона стає неприємною внаслідок того, що в очі потрапляє мило; батьки не говорили дитині, що, вмиваючись, потрібно якомога щільніше заплющити очі. Якщо вмивання дитині неприємне, то виробляється стійке негативне ставлення аж до відрази. Адже зовсім не фантастичний епізод, змальований у книзі Марка Твена «Пригоди Тома Сойера», коли Том збирається до недільної школи. «Мері винесла йому миску з водою і шматок мила, він вийшов надвір і поставив миску на лавочку, вмочив мило в воду й поклав його на місце; закачав рукава, обережно вилив воду на землю, а потім повернувся в кухню й заходився старанно терти обличчя рушником, який висів за дверима... Але Мері відняла рушник і сказала: — Як тобі не соромно, Томе! Хіба можна бути таким поганим хлопцем? Вода тобі зовсім не зашкодить.
 

Том трохи збентежився, У миску знову налили води. Цього разу Том якийсь час постояв над нею, наче набираючись сміливості, нарешті глибоко зітхнув і почав умиватися, Коли він удруге ввійшов на кухню, заплющивши очі й намацуючи руками рушника, мильна піна й вода на обличчі свідчили про його сумлінність. Але коли він вигулькнув з-під рушника, наслідки виявилися не дуже блискучими, бо чистими, наче маска, були тільки підборіддя й щоки. Нижче й вище цієї межі темнів незрошений водою простір, що обіймав спереду лоб, а ззаду шию».
 

Умиваючись, слід користуватися водою кімнатної температури, бо гаряча вода робить шкіру в’ялою, знижує її еластичність, а холодна порушує нормальне її живлення внаслідок звуження судин і затримує відходження виділень сальних залоз, що зрештою спричиняється до утворення вугрів. Руки треба мити після кожного забруднення, після відвідання туалету, перед їжею, після гри з свійськими тваринами. Уже в дошкільному віці потрібно привчати хлопчика робити це без додаткового нагадування, Душ по можливості слід приймати кожного дня.
 

Починаючи з 2—3 років, хлопчик має привчитися регулярно чистити зуби перед сном (чи вранці), і робити це правильно: чистити не тільки передні, а й бокові зуби, і не лише зовнішню, а й внутрішню поверхню, рухами вгору - вниз, а не справа наліво. Слід категорично забороняти гризти горіхи, а також чергувати вживання холодної й гарячої їжі, води: від цього псується зубна емаль.

У підлітковому віці посилюється потовиділення, і піт при цьому нерідко набирає характерного запаху. Тому необхідно щодня мити під пахвами, а волосся, що відросло, виголювати, бо піт затримується на ньому і потім розкладається. У багатьох підлітків, юнаків, чоловіків і у деяких дівчат та жінок інтенсивно пітніють ноги. Спричиняють пітливість ніг тісне незручне взуття, особливо на гумовій підошві, синтетичні панчохи й шкарпетки, вживання в їжі гострих і пряних продуктів. Природно, що пітливість значно посилюється, коли не дбати про чистоту ніг, рідко міняти шкарпетки, панчохи та ін. Крім того, що це призводить до виникнення неприємного, часом дуже інтенсивного запаху, це безпосередньо і негативно впливає на здоров’я: у вологому середовищі відбувається опрілість — розрихлення і часткове змертвіння (мацерація) поверхневого шару шкіри; під час ходьби з'являються намуляні місця, через які в шкіру проникають збудники гнійних захворювань — насамперед стрептококи й стафілококи. При сильній опрілості можуть утворюватися пухирі, ерозії, виразки, які завдають чимало неприємностей внаслідок сверблячки, печії і навіть болючості.
 

Щоб запобігти цьому, потрібно щодня мити ноги прохолодною водою й міняти шкарпетки чи панчохи, слідкувати, щоб взуття завжди було сухе. Лише браком гігієнічних навичок можна пояснити той факт, що деякі підлітки, юнаки, чоловіки вкрай занедбують свої ноги, так що роззутися десь у гостях їм навіть ніяково — такий сильний запах іде від шкарпеток. І при цьому чоловік може бути при модній краватці, у чистій сорочці і взагалі добре зодягнений! Тепер є спеціальні засоби для догляду за шкірою ніг — пом’якшуючі, в’яжучі (наприклад, формідрон — 3—5 %-ний розчин формаліну з одеколоном та іншими в’яжучими речовинами) . Щоб зменшити пітливість ніг, слід вживати дубильні препарати, наприклад, 2—5 %-ний розчин марганцевокислого калію. Проте основний засіб — чиста прохолодна вода з милом. Важливо постійно слідкувати за ногами. Тоді не треба буде вдаватися до якихось інших засобів, а то й до медичної допомоги.
 

На початок періоду статевого дозрівання більшу частину тіла, включаючи й обличчя, вкриває тонке, ледь помітне коротке волосся, яке називається пушковим. Від волосся, що росте на волосистій частині голови (його називають довгим незалежно БІД його конкретної довжини), воно відрізняється меншою швидкістю росту, довжиною і товщиною. Довге волосся буває трьох видів: пряме; шерстовидне й кучеряве; хвилясте. Ще один різновид волосся — щетинисте; воно росте на бровах, утворює вії. Пушкове волосся — зародкова форма волосся; під впливом зростаючої у крові концентрації чоловічих статевих гормонів воно в період статевого дозрівання перетворюється на довге. Бувають випадки, коли перетворення пушкового волосся на довге навіть на голові відбувається лише після народження: голову новонародженого вкриває ніжний пушок. Проте до року, найпізніше до двох, перетворення його на довге волосся завершується, і підстави для тривоги у батьків зникають.
 

Однак з перетворенням пушкового волосся на довге і з зворотним процесом пов’язано далеко більше випадків. Маємо на увазі полисіння. Воно зумовлене передчасним старінням цибулини волосини і пов’язане з порушенням обміну в її клітинах чоловічих статевих гормонів, причина якого, на жаль, до цього часу невідома.
 

Частина волосини, розміщена під шкірою, називається стрижнем, частина, що міститься в шкірі (в глибокому її шарі),— коренем; нижня частина кореня волосини називається цибулиною. За рахунок розмноження її клітин і відбувається ріст волосини. Найбільш інтенсивно цей процес проходить у 14—17 років: очевидно саме на такий вік цибулина досягає найбільшої функціональної зрілості. В цей час волосся і найтовще. Надалі, з кожною зміною волосся (а вона відбувається в різні строки — від 3 до 10 років), волосся стає тоншим і відростає все повільніше.
 

Цибулина волосини має обмежений строк життя. Саме з цієї причини можна зустріти майже зовсім лисих чоловіків, у яких, проте, прекрасні борода, вуса, бакенбарди: волосся на обличчі, справді, молодше, ніж на волосистій частині голови. В процесі утворення лисини відбувається процес, зворотний тому, що колись відбувся внутріутробно: довге волосся поступово змінюється тоншим і ніжнішим, доки, зрештою, справа не доходить до пушкового, дуже малостійкого до тиску, пітливості тощо, і незабаром на голові взагалі нічого не лишається. Інший механізм полисіння — загибель цибулин волосся під впливом надлишкового виділення секрету сальних залоз, так званої себореї.
 

Цікаво, що щетинисте волосся з віком лише товщає і довшає (брови, вії, волосся в ніздрях, вушних раковинах). Тим часом з довгим волоссям на голові відбувається зворотний процес. Навіть у несхильних до утворення лисини чоловіків після тридцяти п’яти — сорока років, а нерідко й раніше, волосся рідшає на скронях, від країв чола назад, до потилиці, утворюючи характерні залисини.
 

Хороше волосся — важливе достоїнство людини, і правильний догляд за ним повністю себе виправдовує. Розпочинати його треба з самого раннього віку. Навіть хлопчикам грудного віку слід розчісувати волосся, використовуючи для цього густий гребінь та гребінець без гострих країв. Розчісувати волосся слід від поверхні шкіри назовні, і тільки довге — починаючи з кінців. Якщо у немовляти на потилиці волосся збилося або ж спереду відросло занадто довге, його треба підстригти, не чекаючи, доки дитині виповниться рік. Хлопчикам до року волосся миють дитячим милом, в середньому раз на два тижні. Надалі волосся слід мити один раз на 10—12 днів, якщо шкіра волосистої частини голови суха, якщо жирна — один раз на 5—6 днів. Найкраще використовувати рідкі миючі засоби для волосся — шампуні, випробувавши кілька сортів і дібравши той, яким краще промивається волосся і не подразнюється шкіра голови (ознаками подразнення є сверблячка й лупа — дрібні лусочки, що утворюються в процесі злущування зовнішнього шару епідермісу). Якщо дитина погано переносить рідкі миючі засоби, краще користуватися дитячим милом чи іншими сортами мила, що не подразнюють шкіру (ланолінове, гліцеринове). Мити голову треба не дуже гарячою, м’якою водою (перевареною, дощовою чи водопровідною з додачею невеликої кількості бури). Корисно масажувати шкіру голови за допомогою масажної щітки. Важливо не пересушувати волосся за рахунок надмірної кількості миючого засобу — досить один раз добре намилити його й змити (при ньому бруд майже весь змивається, незважаючи на утворення малої кількості піни), а потім, узявши меншу кількість миючого засобу, ще раз намилити його до утворення густої піни, змити її і висушити волосся при кімнатній температурі; феном користуватися не слід, бо волосся пересушуються і стає ламким. Якщо волосся довге, розчісувати його потрібно лише після того, як волосся повністю висохне.
 

На жаль, серед підлітків та юнаків періодично поновлюється мода на довге волосся. Довжина волосся, звичайно, справа смаку. Та все ж прагнення представників чоловічої статі носити зачіску, що наближається за характером до традиційно жіночої, не може не викликати подиву. Крім того, мода на довге волосся чомусь ніколи не виявляється одночасно й модою на чисте волосся. Дивлячись на деяких юнаків важко вирішити — чи то вони відпускають волосся, наслідуючи моду, чи, скориставшись модою на довге волосся, просто взагалі припиняють хоч якось доглядати за ним. Якщо підліток, юнак хоче виглядати привабливішим, він насамперед має активно займатися фізичними вправами. 
 

Зазначимо, що людина ніколи не може стати привабливішою для оточення за рахунок пасивного ставлення до будь-яких елементів своєї зовнішності. Навпаки, привабливості досягають активним ставленням до неї, за умови, звичайно, доброго смаку, почуття міри.
 

Волосся не слід змащувати чим-небудь (наприклад, брильянтином чи засобами для укладання волосся), бо це позначається на його рості. Треба враховувати і такий момент: усе те, що часом роблять зі своїм волоссям жінки, чоловіча шевелюра далеко не завжди може витримати; адже не випадково лисих чоловіків чимало, а лисих жінок, на щастя, немає. Дуже шкідливо для волосся, якщо його власник ходить взимку з непокритою головою,— внаслідок переохолодження і звуження судин шкіри голови живлення волосся при цьому погіршується.
 

Приблизно з 16—18 років юнакам доводиться регулярно голитися. Нині промисловість випускає чимало різноманітних моделей електробритв, гоління якими гігієнічне і менше подразнює шкіру, ніж безпечна бритва. Потрібно лише регулярно слідкувати за чистотою бритви — після кожного гоління треба видувати з неї зголене волосся і періодично промивати в одеколоні. Голитися слід безпосередньо перед 
умиванням; якщо робити це після умивання, бритва буде погано зголювати волосся, що розм’якшилося і втратило пружність.

 

Не можна нехтувати й доглядом за нігтями, Передусім їх треба регулярно стригти. На руках нігті ростуть із швидкістю близько 1 мм на тиждень, на ногах — у 3—4 рази повільніше, Відповідно до цього нігті на руках слід обстригати раз на тиждень, на ногах —раз на два-три тижні. Робити це краще після миття: від води з милом вони розм’якшуються й зрізаються легше, не тріскаючись. Регулярно треба зрізати і задирки, що утворюються біля нігтьового ложа, а місця, де вони були, змащувати одеколоном. На руках нігті стрижуть дугоподібно, по підвищенню пальця, на ногах — прямо, щоб нігті по кутах не вростали. На жаль, багато хто з підлітків і юнаків зовсім забувають про цю просту процедуру і ходять з довгими нігтями, під якими нагромаджується бруд і величезна кількість різноманітних мікробів, зокрема хвороботворних. Можливо, це пов’язано зі спогадами раннього дитинства: звичайно немовля не може витримати навіть кілька секунд нерухомо, поки йому обрізають ніготь. Воно крутиться і тим самим заважає цій процедурі. Іноді через це, а нерідко і внаслідок необережності дорослих ніготь обрізають занадто коротко, зачіпаючи і частину нігтьового ложа, що дуже боляче й неприємно.

В результаті дитина починає боятися процедури обрізання нігтів, і вона стає все більш травматичною для неї і важкою для дорослих. Очевидно, саме з цієї причини багато хто з підлітків та юнаків не стриже вчасно своїх нігтів і змусити їх зробити це буває нелегко.

Гігієна як профілактична медична наука - http://profmed.at.ua

Переглядів: 98 | Додав: psychologia | Теги: Загальна гігієна, Гігієна хлопчика | Рейтинг: 0.0/0