close

Розвиток і функції яєчка у чоловіків

Спершу яєчка розвиваються всередині черевної порожнини, а далі, в останні місяці внутріутробного життя хлопчика, через так званий пахвинний канал (довжина його в дорослої людини 4—5 см) опускаються в мошонку; першим звичайно опускається ліве яєчко. Проходячи пахвинний канал, яєчка тягнуть за собою різноманітні шари черевної стінки; у зміненому вигляді ці шари й утворюють оболонки яєчок; усього їх шість. У більшості випадків процес опускання яєчок закінчується до народження, проте не можна вважати порушенням і ті випадки, коли лей процес завершується протягом першого року життя. При цьому деякий час яєчка можна протупати у верхній частині мошонки, біля зовнішньої о отвору (кільця) пахвинного каналу, а потім вони повністю опускаються. У деяких хлопчиків процес опускання затримується значно довше, і повністю в мошонці яєчка опиняються лише на 6—7 році. Проте приблизно в 0,2—0,3% осіб чоловічої статі яєчка так і не опускаються.
 

Отже, не опускання яєчок (так званий крипторхізм, від грец. kryptos — потаємний, orchis — яєчко) є досить частим порушенням розвитку чоловічого організму; за сучасними спостереженнями, воно трапляється приблизно в 20% новонароджених. При цьому яєчка можуть затримуватися в різних відділах пахвинного каналу, що пов’язане з недостатньою прохідністю його для них-
 

Якщо внутрішнє кільце пахвинного каналу після проходження яєчка не закривається, а черевна стінка в цьому місці недостатньо пружна, то слідом за яєчком через пахвинний канал можуть проникати й частини кишечника, нерідко сягаючи мошонки; це називається відповідно пахвинною або пахвиино-мошоночною грижею й здебільшого потребує спеціального хірургічного лікування. Здавалося б, крипторхізм і пахвинно-мошоночна грижа — дві крайності, які взаємно виключають одна одну. Проте більш ніж у 10 % випадків крипторхізм поєднується з пахвинною грижею.
 

Причин пахвинно-мошоночної грижі й крипторхізму повністю не вивчено. Відомо лише, що саме по собі яєчко не здатне активно переміщуватися і проходить через пахвинний канал завдяки наявності особливого зв’язку між нижнім полюсом його і мошонкою. Первісне, до початку переміщення в мошонку, розміщення яєчка — біля нижнього полюсу нирок. Зв’язка яєчка, яка поступово скорочується, ніби тягне його до мошонки; одночасно з цим ростуть сім’яний канатик, судини і нерви яєчка; крім того, на його шляху нібито розсуваються тканини. Цей процес перебуває під контролем ендокринної системи.
 

Крипторхізм нерідко поєднується з іншими аномаліями розвитку статевих органів. Приблизно у 20% дітей він пов’язаний зі спадковою схильністю: у їхніх батьків яєчко опускалося також у різні строки після народження або ж їм також доводилося вдаватися до операції. 
 

Зовнішнє, у мошонці, розміщення яєчок пов’язане з тим, що нормально виробляти сперматозоїди вони можуть лише при температурі на 3—4° нижчій від тієї, що підтримується в черевній порожнині. А при температурі 36—37 0 клітини, з яких розвиваються сперматозоїди, поступово гинуть, В оболонках яєчка розміщена спеціальна система кровопостачання, функція якої — підтримувати в них понижену, порівняно з температурою тіла, температуру. Тому дуже важливо, щоб яєчка вчасно опустилися в мошонку. Крипторхізм є серйозною загрозою для майбутньої здатності чоловіка мати дітей. Отже, потрібно повністю скінчити його лікування до початку статевого дозрівання.
 

Яєчко має дві функції: внутрішньо секреторну (або ендокринну) і зовнішньо секреторну (або генеративну). Ендокринна функція яєчка полягає у виробленні ним чоловічого статевого гормону тестостерону. Невелику кількість гормонів, близьких за будовою і властивостями до тестостерону, виробляють і ендокринні залози, так звані надниркові залози. Чоловічі статеві гормони потрібні як чоловічому, так і жіночому організму, але в жіночому організмі немає яєчок, і тому єдиним джерелом чоловічих статевих гормонів у них є надниркові залози. Відмінність між чоловічим і жіночим організмом щодо цього полягає в кількості вироблюваних чоловічих статевих гормонів: у чоловічому їх набагато більше, ніж у жіночому. Чоловічі статеві гормони (інакше — андрогени, від грец. andros — чоловік, genesis — народження) мають дуже важливі властивості, потрібні і чоловічому, і жіночому організму — під їхнім впливом посилюється синтез білка, інтенсивно ростуть м’язові та кісткові тканини, волосся. Із впливом чоловічих статевих гормонів пов’язане переважне збільшення поперечних розмірів тіла (те, що нерідко називають округленням). А жіночі статеві гормони (невелика кількість яких є і в чоловічому організмі) сприяють остаточному формуванню кісткової тканини, визріванню кісток, закриттю зон росту, тобто тих частин кісток, де вони подовжуються. Генеративна функція яєчка полягає у виробленні ним сперматозоїдів.

Сперматозоїди описав голландський учений А. Левенгук у XVII ст. незабаром після того, як винайшов мікроскоп, але детально їх дослідили лише останнім часом. Сперматозоїд — це клітина, в якій легко розрізнити головку, проміжну частину і довгий джгутик. Розміри головки в середньому 4,6X2,6 мкм, довжина разом з джгутиком 50— 60 мкм, маса близько 0,03 мг. Сперматозоїди, що містять у собі У-хромосому, трохи більші, ніж ті, в яких міститься А'-хромосома. Сперматозоїди розвиваються з клітин сперматотемного епітелію, про які ми розповідали вище. Процес розвитку їх називається сперматогенез. Він відбувається декількома етапами (їх налічують до 12), характеризується великою складністю і триває до 70—72 діб. У ньому є два основних моменти. По-перше, внаслідок багаторазового поділу клітини в ній залишається тільки половина з первісного подвійного набору хромосом. Це важливо, оскільки внаслідок злиття сперматозоїда з яйцеклітиною в зародковій клітині, яка утворюється і з якої буде розвиватися дитина, відновлюється нормальний (подвійний) набір хромосом, але вже змістовніший, ніж раніше, оскільки одержані від материнського й батьківського організмів хромосоми в зашифрованому вигляді містять значно більше якостей, ніж окремо у кожного з батьків. По-друге, у процесі дозрівання клітини i вона набирає форми, яка максимально сприяє швидкому ii    активному переміщенню статевими шляхами жінки і здійсненню самого процесу запліднення.
 

Процес сперматогенезу проходить безперервно і з великою інтенсивністю. В міру визрівання сперматозоїди поступово переміщуються течією рідини й скороченням стійок покручених канальців яєчка й над’яєчка в сім’явиносну протоку й у виносній його частині, що дістала назву ампули, нагромаджуються. Протягом усього цього часу здатності до Самостійних активних рухів вони не мають. Після змішування сперматозоїдів з секретами передміхурової залози і сім'яних міхурців, багатими на фруктозу, лимонну кислоту та інші речовини, які потрібні для життєдіяльності їх, і служать їм джерелом енергії, вони набувають високої рухливості й стають здатними за 2—3 години подолати відстань від задньої стінки піхви, куди виливається сперма під час статевого акту, до маточних труб, де й відбувається запліднення.

Переглядів: 124 | Додав: psychologia | Теги: Розвиток яєчка у чоловіків, функції яєчка у чоловіків | Рейтинг: 0.0/0