close

Характеристика чоловічої статевої функції

Нормальна статева функція чоловіка передбачає здатність до запліднення; здатність до нормального здійснення статевого акту; поведінку, привабливу для представниць жіночої статі. Нездатність до здійснення статевої функції називають імпотенцією. Розрізняють два її види. Перший полягає в нездатності до запліднення і називається безпліддям. Це може бути пов’язане зі зменшенням об’єму сперми, що викидається в кінці статевого акту (олігоспермія), з низькою активністю сперматозоїдів (астеноспермія), з нерухливістю їх (азооспермія), із загибеллю сперматозоїдів (некроспермія). Причини того можуть бути різні. Наприклад, при пониженому виробленні тестостерону зменшується як об’єм сперми, так і кількість у ній сперматозоїдів, а також і рухливість їх (недостатня рухливість може бути пов’язана з тим, що при нестачі тестостерону в спермі понижений вміст фруктози й лимонної кислоти). Таке буває і внаслідок зловживання алкоголем, венеричного захворювання тощо. При цьому в спермі з’являються різноманітні неповноцінні форми сперматозоїдів— наприклад, з двома головками, з дефектами будови різних частин їх і т. ін. Не завжди порушення сперматогенезу поєднуються з порушеннями вироблення яєчками тестостерону. Нерідко буває, що ендокринна функція їх здійснюється активно й зовні ніяких відхилень немає, а проте чоловік безплідний. Раніше було поширене переконання, що в безплідності шлюбу «винна» саме жінка. Як зазначають болгарські вчені Я. Школо в і Бр. Папазов («Безплідність у сім'ї». Софія, 1971), «жінка дуже часто вважалася винуватицею безплідності і не тільки з боку чоловіка та близьких у сім’ї й суспільстві, а навіть і медичних працівників. З цієї причини вона була об’єктом звинувачень і докорів. Більше того, через подібні думки в суспільстві й науці вона була поставлена в такі умови, що їй доводилося звинувачувати себе в тому, що саме вона є причиною безплідності». Проте нині відомо, що серед безплідних шлюбів (а їх майже 15% від загальної кількості шлюбів) 40—50% пов'язано з порушеннями в організмі чоловіка.
 

Інший різновид, імпотенції — нездатність чоловіка до нормального здійснення статевого акту. Найчастіше вона пов’язана з недостатністю ерекції. Хоч центр ерекції розміщеній у спинному мозку, дуже впливає на цю реакцію статевих органів стан центральної нервової системи. Різноманітні травмуючи фактори можуть несприятливо впливли па функціонування механізму ерекції, і чоловік стає більш або менш тривалий час імпотентним.
 

У регулюванні статевої функції бере участь і вегетативна нервова система. Підвищення активності парасимпатичних нервів спричиняється до розширення артерій і посилення припливу кроні в печеристі тіла статевого члена; підвищення активності симпатичних нервів спричинюється до звуження артерій і зменшення його кровонаповнення, до ослаблення ерекції. Активізація симпатичної нервової системи відбувається в стані психічного напруження, страху, при подобі мобілізації всіх сил організму на подолання якоїсь перешкоди і т. д. Тому всі ці моменти утруднюють виникнення ерекції або ж ослаблюють її.
 

Статева поведінка чоловіка є виявленням рівня його розвитку як соціальної істоти, як особистості. При цьому, рівень його активності стосовно жіночої статі визначається як особливостями його організму, так і характером виховання та конкретними умовами життя.
 

Вироблюваний яєчками тестостерон підвищує готовність усіх нервових центрів, як периферичних, так і розміщених у головному мозку, до участі їх у здійсненні статевої функції. На стан них центрів збуджуюче впливають також перцеві імпульси, що надходять з переповнених секретом сім’явиносних проток, сім’яних міхурців, передміхурової залоги!» Внаслідок цього увагу чоловіка вибірково починають привертати об'єкти, які мають сексуальне значення, посилюється його активність щодо осіб жіночої статі, підвищуємся загальний життєвий тонус. За інших однакових умов ступінь статевого збудження залежить і від характеру сексуальних стимулів, які сприймає чоловік (особливості зовнішності й поведінки жінки). Характерний зв’язок між Функцією статевих залоз і нюхом. Добре відомо, що численні ароматичні речовини (наприклад, мускус) здатні викликати статеве збудження; цей феномен лежить в основі вживання парфумів, хоч не всі випадки вживання їх слід трактувати так однозначно. Запах парфумів, що йде від жінки, ложе чинити збудливу дію на чоловіка умовно-рефлекторно, вступаючи тут у ролі узагальненої її ознаки, проте очевидний і прямий стимулюючий вплив запаху їх на нюховий аналізатор, збудження якого передається іншим нервовим центрам. У свою чергу, деякі жінки навмисно вживають парфуми з певним характерним запахом; не випадково виділяють так звані «почуттєві» запахи. Ще в 1933 р. І. П. Павлоз підкреслював тісний зв’язок статевих рефлексів з функціональною активністю нюхового аналізатора. Цікаво, що за недостатньої внутрішньо секреторної діяльності статевих залоз — як яєчок у чоловіків, так і яєчників у жінок — спостерігається значне зниження гостроти нюху.
 

Статева функція регулюється нейроендокринною системою. При цьому ендокринні залози за допомогою своїх гормонів підтримують нормальний функціональний стан чоловічих статевих органів, а кора великих півкуль і периферична нервова система, включаючи її центри, розміщені в поперековому й крижовому відділах спинного мозку, регулюють реакції поведінки.

Переглядів: 176 | Додав: psychologia | Теги: імпотенція, статева функція чоловіка | Рейтинг: 0.0/0