На п'ятому році життя продовжують інтенсивно розвиватися м'язова система і нервові механізми регуляції рухів. Разом із вдосконаленням у ходьбі, бігові, лазінні, стрибках тощо діти починають навчатися ходити на лижах, кататися на триколісному велосипеді тощо. У певній мірі підвищується і точність ручних рухів при грі в м'яч, при користуванні предметами домашнього вжитку тощо.
Спілкуючись з дорослими, дитина п'яти років навчається правильно вимовляти всі звуки мови і практично оволодіває основними граматичними категоріями. Певні успіхи робить вона і в зв'язній побудові своєї мови, об'єднуючи речення в невелике оповідання про побачене чи пережите. Підвищується рівень розуміння мови навколишніх людей, а також виконання різного роду вимог та інструкцій, сформульованих у словесній формі.
Збагачується зміст дитячих ігор. Крім побутових сюжетів, діти починають зображувати у своїй ігровій діяльності епізоди з трудового життя навколишніх дорослих. Проте ігрові задуми у цьому віці ще нестійкі і кількість виконуваних ролей звичайно невелика.
Поряд з грою починають складатися найпростіші форми трудових дій. Діти охоче допомагають дорослим у їх роботі, виконують їх трудові доручення. Проте самостійне здійснення яких-небудь трудових обов'язків складає ще для дитини цього віку великі труднощі і для успішного завершення дорученої справи дитина потребує постійної допомоги і безперервних нагадувань з боку вихователя.
Під впливом навчання, що проводиться в дитячих садках, активність дітей п'ятого року життя на заняттях починає набувати рис навчальної діяльності. У дитини появляється прагнення до засвоєння нових знань і вмінь. Вона навчається уважніше слухати вихователя, міцніше запам'ятовує почуті приклади і пояснення, хоч навчання у цьому віці ще недосить віддиференційоване від ігрової діяльності. Діти в ряді випадків намагаються перетворити виконання навчального завдання в гру.
У результаті активного ознайомлення з навколишньою дійсністю і постійного спілкування з дорослими дитина на п'ятому році життя засвоює багато нових знань і навичок і піднімається на більш високий ступінь психічного розвитку.
Увага стає більш стійкою. Підвищується точність розрізнювання форм, кольорів, звуків, власних поз і рухів. Вдосконалюється пам'ять, хоч вона зберігає ще ненавмисний, мимовільний характер. Дитина запам'ятовує головним чином предмети і явища які безпосередньо її зацікавили, викликали в неї ті чи інші емоціональні переживання. Інтенсивно розвивається дитяче мислення. Дитина починає узагальнювати предмети, грунтуючись не лише на зовнішній схожості між ними, але й на більш істотних ознаках, наприклад враховуючи спільність їх функціонального вживання (одяг, посуд, меблі тощо). Появляються найпростіші форми міркувань з приводу спостережуваних явищ.
Під впливом ігор, зображувальної діяльності, слухання казок і художніх оповідань інтенсивно розвивається уява.
Більш складного характеру набуває довільна регуляція поведінки. Діти поступово навчаються дотримуватися правил гри, виконувати словесні інструкції, що визначають не лише те, що треба робити в даний момент, але й те, що вимагається виконувати у найближчому майбутньому. Багатшими і різноманітнішими стають емоціональні переживання. Спілкуючись з дітьми і дорослими, оволодіваючи найпростішими нормами взаємовідносин між людьми, дитина починає відчувати досить складні моральні почуття. У неї формується певна емоційна оцінка добрих і поганих вчинків, що здійснюються нею самою або навколишніми. Виникає почуття дружньої симпатії по відношенню до однолітків, з якими вона разом грається і займається. У тісному зв'язку з моральними почуттями розвиваються естетичні переживання: виявляється співчуття до позитивного героя художнього твору, прагнення допомогти в його боротьбі з лихими силами за досягнення справедливості.