Особистістю називають окрему людину, оскільки вона є членом суспільства, займає певне становище в суспільстві і бере ту чи іншу участь у житті суспільства.
Під впливом суспільних умов життя і виховання у людини складаються психічні властивості, що відмінні від психічних властивостей інших людей, які розвивалися в інших умовах і обумовлені іншими виховними впливами. Разом з тим від психічних властивостей особистості, що вже склалися в ході попереднього життя, до певної міри залежить те, яке місце в дальшому займе людина в суспільстві, яких результатів вона зможе досягти в суспільно корисній діяльності. Так, від рівня розвитку здібностей, від моральних звичок і переконань, що склалися в людини, від її ставлення до навколишніх людей, до своїх обов'язків і самої себе залежить те, яке становище займе вона в нашому суспільстві, яку користь принесе нашій країні.
При психологічному вивченні особистості необхідно брати до уваги, наскільки важливі ті чи інші психічні особливості людини для її життя в колективі, в суспільстві, а також те, наскільки вони стійкі, наскільки постійно вони виявляються в її діяльності.
Так, якщо людина сьогодні виконує трудові обов'язки охоче і добросовісно, а завтра працює абияк, без любові до справи, то це свідчить про те, що позитивне ставлення до праці не стало ще стійкою рисою її особистості.
Особистість характеризують істотні й відносно стійкі її властивості, які виявляються з певною постійністю в різних обставинах, у різних вчинках даної людини.
Психічними властивостями людини називають основні потреби, інтереси й ідеали людини, її здібності, а також темперамент і характер.
Хоч властивості особистості мають певну стійкість, вони ні в якому разі не є незмінними.
Людина не народжується з готовими здібностями або рисами характеру. Природженими можуть бути лише деякі анатомофізіологічні властивості організму взагалі і нервової системи зокрема, які створюють умови для розвитку тих чи інших психічних властивостей особистості. Однак, як ці умови будуть використані в дійсності, вирішальним чином залежить від виховання.
Характер людини, її здібності й інтереси завжди в істотній мірі відображують пройдений нею життєвий шлях, її біографію. Те, як формується особистість, залежить у першу чергу від суспільно-історичних умов, у яких вона живе, від того, як її виховують і навчають.
В умовах капіталістичного суспільства, як наприклад у царській Росії, масами гинули таланти з народу, спотворювались людські характери.
Соціалістична революція, звільнивши радянських людей від капіталістичного рабства, створила необмежені можливості для духовного зростання людини, для розвитку всіх її здібностей, для формування кращих рис її характеру.
Розвиток народних талантів у Радянському Союзі, творча ініціатива і соціалістичне ставлення до праці, небувалий героїзм, виявлений радянськими людьми при захисті Батьківщини, благородна боротьба за мир і творча участь у побудові комунізму в нашій країні є свідченням високого розвитку людської особистості в умовах соціалістичного ладу.