Мислення формується і розвивається протягом дитинства під впливом умов життя і виховання. Дитина народжується, не володіючи мисленням. Пізнання починається з відчуття і сприймання навколишніх предметів, образи яких зберігаються в пам'яті. Це пізнання відбувається в процесі активної взаємодії дитини з дійсністю, у процесі практичних дій, які дозволяють їй краще ознайомитися з особливостями навколишніх предметів і уточнити свої уявлення про ці предмети. Збагачення дитячого досвіду супроводиться його узагальненням. Поволі дитина починає помічати схожість між деякими спостережуваними явищами і переносить способи дії, засвоєні в одних умовах, в інші, схожі обставини.
Так, півторарічна дитина, якій вдалося один раз дістати чашку, що стоїть на столі, потягнувши до себе скатерку, діє аналогічним способом (тягне до себе ковдру), коли іграшка, яка її цікавить, лежить на ліжку. Таким чином, у процесі практичних дії з предметами відбувається не тільки нагромадження, але й узагальнення нагромадженого досвіду, внаслідок чого виникають перші зародки мислення.
Вирішальну роль у формуванні дитячих узагальнень відіграє оволодіння мовою, засвоєння назв навколишніх предметів і явищ. Дорослий у розмові з дитиною називає одним і тим самим словом «стіл» різні столи, які є в кімнаті, або одним і тим самим словом «падати» — падіння різних предметів. Наслідуючи дорослих, дитина і сама починає вживати слова в узагальненому значенні, мисленно об'єднуючи ряд схожих предметів і явищ.
Розвиток мислення у дітей відбувається не сам собою, не стихійно. Ним керують дорослі, виховуючи і навчаючи дитину. Спираючись на досвід, який має дитина, дорослі передають їй знання, подають їй поняття, до яких вона не змогла б додуматися самостійно і які склалися в результаті трудового досвіду і наукових досліджень багатьох поколінь.
Розглядаючи питання про розумовий розвиток дитини, І. М. Сеченов говорить: «З ранніх пір їй підносять і ділом і словом готові форми чужого досвіду, скидаючи з її слабких плечей важку працю дізнавання власним розумом».
Як ми вже зазначали, під впливом виховання дитина засвоює не тільки окремі поняття, але й вироблені людством логічні форми, правила мислення, істинність яких перевірена багато-віковою суспільною практикою. Наслідуючи дорослих і йдучи за їх вказівками, дитина поступово привчається правильно будувати судження, правильно співвідносити їх одне з одним, робити обгрунтовані висновки.