Третій рік життя є перехідним від раннього до дошкільного дитинства. На початку цього вікового періоду дитина виявляє багато рис, властивих молодшим дітям. Намагаючись виконати ряд дій самостійно, вона все ж постійно потребує опіки й допомоги з боку дорослого. Координація рухів у ряді випадків ще не досить розвинена. Бігаючи, граючись, діти досить часто спотикаються, падають, штовхають одне одного.
Гра на перших порах має примітивний характер, бідна змістом і в багатьох випадках зводиться до одноманітного повторення одних і тих самих маніпуляцій.
Мова дитини ще істотно відрізняється від мови дорослого. Багато дітей неправильно вимовляють деякі звуки (звук «р», шиплячі тощо), плутають порядок звукосполучень у слові (говорять «коцур» замість «цукор» тощо). Оволодіння граматичною будовою рідної мови тільки починається. При побудові речення припускаються численні помилки. Розуміння і виконання словесних вказівок і інструкцій дорослого складають для дитини певні труднощі, зокрема, коли вони адресуються не лише їй, але й групі в цілому. У тих випадках, коли діти третього року життя не були раніше в яслах і вперше попадають у дошкільну установу, вони звичайно позбавлені будь-якого досвіду спілкування з однолітками, не вміють ще гратися разом, погоджувати один з одним свої дії.
Усі ці особливості, що виявляються у дітей на початку третього року життя, не є чимсь постійним і незмінним. При правильній постановці виховної роботи відбувається дальший фізичний і психічний розвиток дитини.
Вдосконалюється робота опорно-рухового апарата, і вироблюється певне вміння керувати своїми рухами відповідно до наявних умов і цілей дії. Дитина оволодіває рядом побутових навичок, пов'язаних з їжею, одяганням, умиванням. її рухи в рухливих іграх і гімнастичних вправах стають більш вправними і координованими.
Інтенсивно розвивається дитяча мова. Поряд з розширенням словника на третьому році життя відбувається швидке оволодіння граматичною будовою рідної мови. Дитина поступово навчається будувати речення, узгоджуючи слова одне з одним відповідно до існуючих граматичних норм. Знаменні зрушення відбуваються в розумінні мови. На кінець третього року життя діти починають розуміти не лише смисл словесних висловлювань, що відносяться до відомих їм з власного досвіду подій, але й зміст коротких оповідань, у яких описуються нові, що не сприймалися ними раніше, факти і явища. Ці зрушення в мовному розвитку пов'язані з формуванням поряд з наочно-дійовим мисленням мислення наочно-образного, що розширює пізнавальні можливості дитини і дозволяє їй розв'язувати нові, більш складні завдання.
Багатшим стає зміст дитячих ігор. Виконання окремих ігрових дій починає підпорядковуватися завданням зображення певного сюжету. Вироблюється найпростіше вміння гратися разом» спільно. На кінець третього року життя появляються найпростіші форми рольової гри, у якій діти зображують відомих їм дорослих: маму, виховательку, лікаря та ін. При відповідній організації виховної роботи на третьому році життя починають складатися зачатки так званих продуктивних діяльностей, у процесі яких дитина намагається створити щось нове, домогтися одержання об'єктивно значимого результату. Так, наприклад, маніпулювання олівцем перетворюється у найпростіші форми зображувальної діяльності, ігри з кубиками мало-помалу набувають характер конструювання. У процесі цих нових видів діяльності — сюжетної рольової гри, малювання, конструювання тощо — дитина розширює свій досвід, набуває ряд знань і вмінь. У неї розвивається сприймання, пам'ять — починають складатися найпростіші форми наочно-образного мислення. Багатшим стає емоціональне життя дитини. Більш складного і багатоманітного характеру набувають її взаємини з навколишніми людьми.