У процесі відтворення в нас виникають більш-менш яскраві наочні образи людей, речей чи подій, яких ми на цей час не сприймаємо, але які ми сприймали колись у минулому.
Виникаючі в мозку людини наочні образи сприйнятих раніше предметів і явищ називаються уявленнями.
Для уявлення характерна наочність, значна подібність з конкретними особливостями сприйнятих предметів. У зв'язку з цим більшість уявлень можна поділити відповідно до того, які аналізатори мали переважне значення при сприйнятті даного об'єкта. Так, є зорові, слухові, дотикові, смакові й нюхові уявлення.
Особливості уявлень, їх повнота і відповідність навколишній дійсності виявляються насамперед у практичній діяльності людини, де вона керується наявними в неї уявленнями. Особливості уявлень робітника про ті результати, які повинні бути досягнуті в процесі роботи, найповніше виявляються в його трудовій діяльності. Особливості уявлення художника про відтворений предмет виявляються насамперед у тому, як він його малює по пам'яті.
Будучи багато в чому подібні до образів сприймання, уявлення разом з тим істотно від них відрізняються.
Уявлення про добре відомі нам предмети і явища виникають в результаті численних сприймань цих предметів і явищ в різних умовах і в різний час. У цьому випадку уявлення повніше і вірніше відображує дійсність, ніж сприймання.
За ступенем наочності й багатства деталей уявлення значно відрізняються одне від одного. Дуже великої наочності досягають інколи певного роду уявлення у людей, які займаються художньою діяльністю,— зорові — у живописців, слухові — у музикантів тощо.
В уявленнях часто відтворюються тільки деякі характерні риси предмета, які мали істотне значення у діяльності людини або в силу своєї незвичайності привертали її увагу.
Згадуючи, ми часто уявляємо собі не всі особливості предмета, а тільки ті, які чомусь справили на нас особливо сильне враження.
Л. М. Толстой у повісті «Дитинство» так описує образ матері, який зберігся в пам'яті героя твору: «Коли я намагаюсь пригадати матусю... мені ввижаються тільки її карі очі, з виразом завжди однакової доброти і любові, родимка на шиї вишиваний білий комірець, ніжна суха рука, яка так часто мене пестила та яку я так часто цілував; але загальний вираз зникає від мене».
У порівнянні з образами сприймання уявлення є більш узагальненими.
За ступенем своєї узагальненості уявлення дуже відрізняються між собою. Одні з них ближче стоять до образів сприймання і відтворюють більш детально образ якого-небудь окремого конкретного предмета, інші уявлення виникають у вигляді образу ряду предметів чи явищ, які мають зовнішню подібність один з одним. Наприклад, у нас може виникнути уявлення про кішку чи про дуб взагалі, які будуть відображати які-небудь загальні риси, властиві образові всіх представників даного виду тварин чи рослин. Так виникають загальні уявлення.
У виникненні загальних уявлень важливу роль відіграє мова, називання одним словом подібних предметів і явищ.
Нагромадження і збагачення уявлень відіграє дуже важливу роль у практичній діяльності, а також у пізнанні людиною навколишнього світу, у формуванні її мислення, уяви тощо.
У системі дошкільної педагогіку як одне з основних завдань розумового виховання дітей, ставиться завдання формування в них правильних уявлень про найпростіші явища природи, про доступні їх розумінню явища суспільного життя тощо.