Залежно від того, що ми запам'ятовуємо, розрізняють такі види пам'яті.
Рухова пам'ять полягає в запам'ятовуванні та відтворенні різних рухів.
Образна пам'ять характеризується запам'ятовуванням конкретних, наочних уявлень сприйнятих раніше предметів і явищ.
Словесно-логічна пам'ять — для неї характерне запам'ятовування і відтворення не конкретних уявлень про окремі предмети і явища, а загальних понять, що відображують ряд подібних предметів чи явищ і сформульованих словесно.
Емоційна пам'ять полягає в запам'ятовуванні і відтворенні пережитих раніше почуттів (задоволення, незадоволення, прикрості, радості тощо).
Процеси пам'яті можуть протікати з різною мірою свідомості, з різною мірою розуміння запам'ятовуваного матеріалу. Відповідно до цього інколи говорять про так звану механічну і смислову пам'ять.
Бувають випадки, коли учень, наприклад, механічно заучує, як кажуть «зазубрює» урок, не продумуючи його зміст. У результаті він відтворює слова заученого тексту, не розуміючи їх у достатній мірі.
На відміну від цього учень, який правильно працює, заучуючи, наприклад, урок з фізики чи історії, не намагається зробити це шляхом безглуздого повторення. Він прагне насамперед якомога глибше зрозуміти той матеріал, який йому треба запам'ятати.
Обидва випадки запам'ятовування ґрунтуються на утворенні тимчасових зв'язків, асоціацій. Проте в першому випадку зв'язки встановлюються між зовнішніми і часто неістотними сторонами матеріалу, що запам'ятовується, наприклад, між відповідно співзвучними словами чи між словесним формулюванням і виглядом сторінки підручника, на якій воно надруковане, тощо. В другому випадку зв'язки утворюються між більш важливими, істотними сторонами матеріалу. Так, учень, який логічно запам'ятовує формулювання якого-небудь закону, асоціює його з рядом фізичних явищ, які він спостерігав у житті, у фізичній лабораторії тощо.
У процесі навчання необхідно так організувати діяльність школяра, щоб він осмислено засвоював, запам'ятовував викладені вчителем знання основ наук. Для цього необхідно привернути увагу дітей до матеріалу, що запам'ятовується, поставити перед ними завдання, яке спонукало б їх активно діяти з цим матеріалом, розкрити перед ними шляхом словесних пояснень і наочних демонстрацій зв'язки між окремими його частинами.
Запам'ятовування і відтворення відбуваються також по-різному, залежно від того, чи запам'ятовує людина що-небудь навмисно, чи процеси запам'ятовування проходять ненавмисно, мимовільно. Відповідно до цього розрізняють мимовільну і довільну пам'ять.
Мимовільна пам'ять характеризується тим, що людина утримує в пам'яті і відтворює що-небудь, не маючи спеціального завдання запам'ятати чи пригадати. В таких випадках вона говорить «мені запам'яталось» або «мені пригадалось», підкреслюючи, що процеси пам'яті протікали самі собою, носили мимовільний характер.
Довільна пам'ять, на відміну від мимовільної, характеризується тим, що людина діє відповідно до спеціально поставленого перед нею завдання засвоїти якийсь матеріал і використовує різні прийоми для запам'ятовування. Наприклад, школяр, якому задали вивчити вірш, спеціально сідає для цього за стіл, бере книжку, уважно прочитує текст, повторює його тощо.
Важливу роль у формуванні довільної пам'яті відіграє слово, друга сигнальна система. Вміння запам'ятати і пригадати відповідно до словесних вимог інших людей або ж сформульованого про себе завдання надає пам'яті людини навмисного характеру.
У процесі навчання дітей дошкільного віку використовують головним чином мимовільне запам'ятовування і пригадування. Якщо зміст гри чи заняття цікавить дітей, якщо вони активно беруть участь в організованій вихователем діяльності, то матеріал засвоюється сам собою, не потребуючи використання спеціальних прийомів запам'ятовування.
У ході дальшого розвитку в дитини складається довільна пам'ять, вироблюється вміння запам'ятовувати й пригадувати відповідно до вимог навколишніх людей. Дитина поступово навчається користуватися найпростішими прийомами запам'ятовування (уважно вислуховувати запам'ятовуваний матеріал, повторювати заучуване тощо). Особливо інтенсивно розвивається довільна пам'ять у шкільному віці, в процесі оволодіння основами наук.