Всякі значні зміни в зовнішній обстановці примушують нас мимоволі звернути на них увагу. Так, голосний стук у двері примушує прислухатися до нього, обірвати на деякий час справу, якою ми займалися. Мимоволі увага зосереджується на цікавому кінофільмі чи на захоплюючій книзі. В усіх цих випадках має місце мимовільна увага.
Мимовільна увага викликається безпосередньо сприйманими змінами в навколишній обстановці.
Які ж об'єкти мимоволі можуть привернути до себе увагу? Які причини мимовільної уваги?
Ці причини полягають у першу чергу в особливостях об'єктів. Звичайно всякого роду сильні подразники привертають до себе увагу. Так, пронизливий свисток чи яскравий спалах світла зразу ж звертає на себе увагу і примушує на собі зосередитися. При цьому важливе значення має не тільки абсолютна, а й відносна сила подразника в порівнянні з іншими подразниками. Розмова людей, які проходять по тихій лісовій дорозі, зразу приверне нашу увагу, але вона може залишитись непомітною серед шуму міського вуличного руху. Увага викликається зміною подразників. Не тільки поява нового, але її зникнення звичного подразника привертає увагу. Поки чується звичний звук годинника, ми зосереджено працюємо, не звертаючи на нього уваги. Проте досить йому зупинитися, як тиша, що наступила, примушує нас відвернути нашу увагу від своєї роботи і звернути увагу на годинник.
Увага тісно пов'язана з інтересом. Для того щоб викликати мимовільну увагу, необхідно зацікавити дитину яким-небудь новим об'єктом або ж показати їй нові сторони в уже відомих об'єктах, організовуючи яку-небудь змістовну діяльність її з цими об'єктами.
У процесі свого розвитку людина поступово навчається організовувати увагу відповідно до вимог колективу, відповідно до тих завдань, які ставить перед нею суспільство.
Вміння ставити свідомо цілі відповідно до цих завдань і підпорядковувати їм свою увагу призводить до формування навмисної, довільної уваги.
Довільна увага викликається словесно сформульованими вимогами, підпорядковується свідомим цілям.
Довільна увага викликається словесно сформульованими вимогами, підпорядковується свідомим цілям.
Дуже важливу роль у довільній увазі відіграє мова, друга сигнальна система. Словесно сформульоване завдання організує орієнтувальну діяльність людини, спрямовує її увагу на певні предмети.
Підпорядковуючи свою увагу спочатку словесним вказівкам інших людей, дитина поступово навчається сама формулювати завдання, які стоять перед нею, і таким чином організовує свою увагу.
Здатність до довільної уваги сформувалась у людей в процесі праці, тому що трудова діяльність вимагає вміння підпорядковувати свої думки і дії свідомо поставленій меті.
Як би людина не була захоплена яким-небудь трудовим процесом, у її діяльності завжди є такі сторони, такі моменти, які самі явно не кидаються в очі, не викликають інтерес, але вимагають до себе пильної уваги для виконання наміченого завдання. Таким чином, довільна увага сформувалась у людини під впливом обставин життя, під впливом її досвіду, суспільно трудової діяльності.
Довільна увага вимагає певного досвіду, вміння організувати свою діяльність. Для довільної уваги необхідне утворення в мозку системи узагальнених тимчасових зв'язків, що вироблюються під впливом як безпосередніх, так і словесних подразників. Тому в дітей раніше виникає мимовільна увага, і тільки пізніше, в ході їх розвитку, під впливом виховної роботи, що провадиться в дитячому садку, а потім і в школі, у них формується увага довільна, навмисна.