Знайомлячись з навколишніми предметами або явищами, людина виявляє, що між ними існують закономірні зв'язки і відношення.
Вивчаючи навколишню дійсність, люди дізнаються, наприклад, що плавання тіл залежить від їх питомої ваги, що згоряння призводить до виникнення тепла, що склад і стан грунту впливають на ріст рослин тощо. Таке відображення дійсності називається мисленням.
Мислення є узагальнене відображення в мозку людини предметів і явищ в їх закономірних зв'язках і відношеннях.
Пізнання в процесі мислення об'єктивних закономірностей дозволяє людині судити на основі безпосередньо спостережуваних властивостей дійсності про її істотні особливості, які не виявляються у сприйманні.
Так, людина дізнається про властивості невидимих ультра-фіолетових променів по тих змінах, які вони викликають у фотографічній пластинці, тощо.
Таким чином, людина не тільки безпосередньо сприймає зовнішню сторону предметів і явищ, але й починає виявляти закономірні, істотні зв'язки, відношення між ними, тобто мислить.
Пізнання предмета в його закономірних зв'язках і відношеннях можливе лише в результаті узагальнення даних сприймання. Наприклад, коли дитина вперше бачить, що принесений в теплу кімнату кусочок льоду тане, вона ще не знає, які сторони спостережуваних явищ виявляються істотними, необхідно пов'язаними одна з одною. Лише знайомлячись з рядом явищ подібного роду і вислуховуючи відповідні пояснення вихователя, дитина може узагальнити сприйняті факти і зрозуміти, що лід тане під впливом тепла.
Узагальнення за допомогою слова даних, одержаних шляхом відчуття і сприймання, приводить до утворення понять.
У процесі мислення ми завжди оперуємо поняттями.
Якщо відчуття, сприймання, уявлення є відображенням окремих конкретних предметів і явищ, то поняття є відображенням загальних істотних особливостей ряду схожих предметів і явищ.
Наприклад, у геометричному понятті «трикутник» відображуються загальні властивості найрізноманітніших трикутників, що мають різну величину, різні співвідношення сторін, різні кути тощо.
Характерною особливістю наших понять є те, що вони грунтуються не тільки на нашому власному досвіді, але включають в себе досвід інших людей, засвоєний за допомогою мови. Наприклад, наявне в нас поняття тварини або мінералу грунтується не тільки на матеріалі наших власних спостережень, але й на тих знаннях, які ми почерпнули з розмов з іншими людьми, з пояснень учителя, з читання відповідної літератури.